ГРОМАДСЬКА СПІЛКА

«ІННОВАЦІЙНА ОРХУСЬКА МЕРЕЖА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ ТА МІСТА КИЄВА»

CIVIC UNION «INNOVATION AARHUS` NETWORK TERRITORIAL COMMUNITIES OF UKRAINE AND KIEV CITY»

Перейти к записям

Зоополітика-пропозиції в правовій базі

  Звернення

Щодо відповідності законодавства у сфері

охорони, контролю, захисту та збереження об’єктів

тваринного світу вимогам ЄС

 

Одним із головних напрямків роботи уряду є імплементація угоди про асоціацію з Європейським Союзом. А головним напрямком Міністерства екології є налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики з охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони біорізноманіття, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Довготривалі тенденції погіршення екологічної ситуації та ситуації з захистом тварин, що спостерігаються,  як у регіональному так і в глобальному масштабах, не знаходять адекватного відображення в стані функціонування та розвитку державної системи моніторингу довкілля в Україні. Однією із ключових проблем є відсутність загальнодержавної політики на захист об’єктів тваринного світу,  зоополітики — комплексу заходів та дій з метою урегулювання відносин: «людина – тварина», з цільовим пріоритетом гуманного відношення до тварин, визнання прав тварин та захисту тварин.

Що маємо на сьогодні?

—          відсутність обліку власників тварин,

—          відсутність моніторингу тварин, що утримуються людиною,

—           відсутність повної ідентифікації, обліку тварин та контролю за утриманням тварин у неволі,

—          відсутність єдиного органу для роботи з усіма видами та формами зоогосподарської діяльності (діяльність людини з утримання, використання, лікування, нагляду, опікою об’єктів тваринного світу) та розпорядника власності народу — об’єктів тваринного світу.

 Механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в ЄС визначає Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного право творення та правозастосування.

     Законодавство України частково відповідає вимогам Директив Євросоюзу щодо об’єктів тваринного світу лише в законодавчих документах, але основною проблемою є відсутність держаного втручання у захист тварин, відсутність єдиної зоополітики і єдиного органу для роботи з об’єктами тваринного світу та їх власниками; відсутність відповідних механізмів реалізації норм (на міжнародному та внутрішньодержавному рівнях). Тобто законодавець декларує певні норми, але водночас не передбачає механізмів їх безпосередньої реалізації. Доречно почати усунення невідповідності із уявлення про зоополітику держави на захист тварин.

Основним інструментом реформування сфери охорони зоо-сфери в Україні є реалізація екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ратифіковані міжнародно-правові угоди хоч і є частиною національного законодавства України, проте їх практична реалізація на національному рівні часто потребує подальшої імплементації у національне законодавство.

 Висновки. Зважаючи на важливість об’єктів правового регулювання у зоо-сфері — зоополітиці, такий стан речей є неприпустимим, а в деяких випадках неповоротним (наприклад, у разі зникнення рідкісного виду фауни через неякісне правове регулювання). Тому:

Ø  Зоополітика України починає свій відлік з перезавантаження і перегляду всіх норм, законів, механізмів, тощо з метою приведення їх до єдиного знаменника – захисту тварин та їх прав.

Ø  з урахуванням міжнародного досвіду в зоо-сфері потрібно забезпечувати інформування та активніше залучати спеціалізовані громадські організації та зацікавлені територіальні громади при прийнятті значимих рішень зоополітичного курсу на виконання міжнародних зобов’язань України. Держава має бути зацікавлена в активній співпраці із громадським сектором у сфері захисту тварин та їх прав, адже таким чином підвищується якість прийнятих рішень та свідомість, відповідальність громадян за своє майно – живих тварин.

Ø  при імплементації ключових міжнародно-правових актів у зоо-сфері та доведення законодавчих норм до зоополітичного курсу – це створення нового Департаменту при Мінєкології, що буде займатися живими об’єктами.


С уважением, 

Людмила Луцюк — зоополитик, адвокат животных

 

Опубліковано - Олексій Остапенко
Оставить комментарий