ГРОМАДСЬКА СПІЛКА

«ІННОВАЦІЙНА ОРХУСЬКА МЕРЕЖА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ ТА МІСТА КИЄВА»

CIVIC UNION «INNOVATION AARHUS` NETWORK TERRITORIAL COMMUNITIES OF UKRAINE AND KIEV CITY»

Перейти к записям

Обговорення — [Зоополітика] Інформація щодо стану відповідності законодавства

Інформація щодо стану відповідності законодавства України вимогам
права ЄС у сфері охорони довкілля (тварини і захист):
Сектор «Охорона природи»

— Закон Україна «Про тваринний світ» вiд 13.12.2001 № 2894-14
— Закон України «Про мисливське господарство та полювання» від 02.02.2000 № 1478-14-III
— Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV
— Закон України «Про Червону книгу України» від 07.02.2002 № 3055-14
— Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-12
— Закон України «Про рослинний світ» від 9.04.1999 N 591-XIV ;
— Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» № 3677-VI від 08.07.2011;
— Закон України «Про екологічну мережу України» 24.06.2004 N 1864-IV
— Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» вiд 21.09.2000 № 1989-III
— Положення про Зелену книгу України, затверджене Постановою КМУ від 29.09.2002 р. N 1286
— Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затверджений Постановою КМУ N 1287 від 29.08.2002
— Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 30.09.2010 N 429
— Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 16.10.2009 N 545
— ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд

 

Стан відповідності
Законодавством України закріплені вимоги щодо охорони флори і фауни та природних середовищ існування, які частково відповідають вимогам Директив ЄС (ступінь відповідності середній). Окремі положення законодавства потребують внесення відповідних змін та доповнень. Крім того, Додатки до Директив потребують додаткового аналізу профільних фахівців.
Огляд сектору «Охорона природи»
Загальна система охорони диких птахів в Україні існує в рамках законодавства про охорону тваринного світу. В цілому це законодавство відповідає вимогам Директиви та не потребує внесення суттєвих змін та доповнень.
Більш ґрунтовних змін та детального опрацювання профільними ахівцями потребує законодавство, що регулює питання створення екологічної мережі та охорони природних середовищ існування (оселищ1). В Україні законодавством передбачено та на законодавчому рівні закріплено вимоги щодо формування екологічної мережі, але підходи до формування
екомережі Nature 2000 та екомережі в Україні суттєво різняться. В основі виділення територій, перспективних для включення до екологічної мережі відповідно до Директиви 92/43/ЄEC, лежить виділення середовищ існування (біотопів, екосистем, місць існування, тощо), яким характерна наявність відповідних складових (як біотичних, так і абіотичних), що
визначають їхню особливу роль у збереженні умов виживання й розвитку популяцій видів, котрі потребують охорони. В Україні підхід базується не на критерії виділення середовищ існування як основи вибору складових елементів екомережі, а екомережа створюється на базі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як основи екомережі з подальшим
залученням природоохоронних територій іншого статусу (водоохоронних, рекреаційних тощо).
_http://humanrightsinukraine.org.ua/wp-content/uploads/2014/12/Analiz-sostoyaniya-adaptatsii.pdf______________________
1 Науковцями запропонований відмінний від офіційного перекладу «природне середовище існування» термін «оселище», який на думку фахівців більше відповідає змісту Директиви та розкриває визначене поняття. Таким чином, необхідно внести суттєві зміни до законодавства, яке регулює питання створення та функціонування екологічної мережі або розробити та затвердити нове 24
законодавство щодо екомережі та охорони природних середовищ існування, яке б відповідало вимогам Директиви, перш за все, в частині критеріїв формування екологічної мережі та вимог щодо забезпечення охорони природних середовищ існування.
Директива Ради ЄС 79/409/ ЄЕС від 2 квітня 1979 року про збереження диких птахів
Цю Директиву було замінено Директивою 2009/147/EC про охорону диких птахів. Внесені зміни носять здебільшого формальний характер.
Законодавство України частково відповідає вимогам Директиви (ступінь відповідності високий).
Загальна система охорони диких птахів в Україні існує в рамках законодавства про охорону тваринного світу, зокрема: Закону України «Про тваринний світ» вiд 13 грудня 2001 р. №2894-14; Закону України «Про Червону книгу України» від 07 лютого 2002 р. № 3055-14;
Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 02 лютого 2000 р. № 1478-14-III та відповідних підзаконних актів. Україна є також Стороною Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (ратифікованої Законом України від 29 жовтня 1996 р. № 436/96-ВР). Законодавство частково відповідає вимогам
Директиви (ступінь відповідності високий) та не потребує суттєвих змін та доповнень.
Окремі зміни можуть стосуватись відображення у Законі України «Про тваринний світ» принципу збереження популяцій диких птахів на рівні, який відповідає, зокрема, екологічним і науково-культурним потребам, враховуючи при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також адаптації цих видів до даного рівня (ст. 2 Директиви); а також
доповнення заходів щодо захисту, збереження та відновлення біотопів і середовищ існування положеннями щодо створення біотопів та відновлення зруйнованих біотопів, тощо. Слід також закріпити вимоги щодо заборони продажу, перевезення з подальшим продажем,
утримання з подальшим продажем та пропозицію на продаж живих чи мертвих птахів та будь-яких швидко розпізнаваних частин або дериватів таких птахів щодо усіх видів птахів, зазначених у ст. 1 Директиви та відповідні виключення щодо окремих видів птахів. Ст. 6 Директиви 79/409/ ЄЕС та Додатки до Директиви потребують додаткового аналізу
профільних фахівців та узгодження законодавства згідно з вимогами ст. 6 та Додатків 1-3, 5.
Список видів потребує поглибленого фахового аналізу та порівняння з переліком видів, занесених до Червоної книги України.
Переклад потребує перегляду та уточнення у зв’язку з заміною Директивою 2009/147/EC.
Відповідно до Договору про Енергетичне Співтовариство законодавство України повинно бути гармонізоване з Директивою 79/409/ЄЕС до 1 січня 2015 р.
Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про охорону природних середовищ існування та дикої флори і фауни
Законодавство України частково відповідає вимогам Директиви (ступінь відповідності середній).
Базою для формування екологічної мережі та основним інструментом збереження місць природного існування дикої флори та фауни в Україні є Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 р. № 2456-12.
Принципи, критерії та порядок формування екологічної мережі в Україні також визначені в Законі України «Про екологічну мережу України» від 24 червня 2004 р. № 1864-IV. Окремі положення щодо охорони природних середовищ існування визначені у Законі України «Про тваринний світ» вiд 13 грудня 2001 р. № 2894-14; Законі України «Про рослинний світ» від 25
09 квітня 1999 р. № 591-XIV; Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08 липня 2011 р. № 3677-VI; Законі України «Про Червону книгу України» від 07 лютого 2002 р. № 3055-III та відповідних підзаконних актах.
Україна є Стороною ряду міжнародних договорів:
— Конвенція про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція);
— Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES);
— Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція).
В основі виділення територій, перспективних для включення до екологічної мережі Nature 2000 відповідно до Директиви 92/43/EEC, лежить виділення середовищ існування (біотопів, екосистем, місць існування, тощо), яким характерна наявність відповідних складових (як
біотичних, так і абіотичних), що визначають їхню особливу роль у збереженні умов виживання й розвитку популяцій видів, котрі потребують охорони. Даний підхід має обмежене застосування в Україні.
Українським законодавством запроваджені дещо інші критерії до формування екологічної мережі, які визначені у Законі України «Про екологічну мережу України» від 24 червня 2004 р. № 1864-IV. Зокрема, підхід базується не на критерії виділення середовищ існування як
основи вибору складових елементів екомережі, а екомережа створюється на базі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як основи екомережі з подальшим залученням природоохоронних територій іншого статусу (водоохоронних, рекреаційних тощо).
Зокрема, відповідно до ст. 14 Закону України «Про екологічну мережу України», до складових структурних елементів екомережі включаються території та об’єкти природно-заповідного фонду; землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; землі лісового фонду; полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до
земель лісового фонду; землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; інші природні території та об’єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам’яні розсипи, піски, солончаки,
земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність);
земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України; частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання — пасовища, луки, сіножаті тощо; радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом. Відповідно до ст.17 цього Закону «включення територій та об’єктів до переліків територій та об’єктів екомережі здійснюється з урахуванням їх значення з точки зору екології, ботаніки, зоології та ландшафтознавства. У першу чергу до переліків включаються території та об’єкти, що мають загальнодержавне
значення з точки зору ландшафтного та біорізноманіття».
Таким чином, необхідно внести зміни до законодавства про природно-заповідний фонд, Зеленої книги, Червоної книги України щодо оселищ, а також необхідно внести зміни до законодавства що регулює питання створення та функціонування екологічної мережі або розробити та затвердити нове законодавство щодо екомережі та охорони природних
середовищ існування, яке б відповідало вимогам Директиви, перш за все, в частині критеріїв формування екологічної мережі. Серед можливих рішень може бути запропоновано розробити проект Закону України «Про види і середовища їх існування», взявши за основу 26 Директиву 79/409/ ЄЕС та Директиву 92/43/ЄЕС, а також внести зміни до Закону України
«Про природно-заповідний фонд України» у частині введення нових категорій природно-заповідного фонду з зазначенням опису цих категорій, визначенням загального режиму їх управління, а також процедури їх створення.
Враховуючи вимоги Директиви і різницю у системі формування та управління природоохоронними територіями в Україні та країнах Європейського союзу питання гармонізації законодавства потребує прискіпливої уваги та детального опрацювання профільними фахівцями та науковцями. В подальшому необхідно провести біогеографічні огляди за окремими регіонами щодо достатності визначених об’єктів-кандидатів
Смарагдової мережі для збереження видів флори і фауни та оселищ, визначених Директивою.
В частині охорони видів флори і фауни заходи, закріплені в законодавстві, відповідають вимогам Директиви. Окремі правові акти в сфері охорони тваринного та рослинного світу містять положення щодо охорони природних середовищ існування, однак ці положення потребують деталізації та узгодження з нормами Директиви та Додатків до неї.
Додатки до Директиви потребують додаткового аналізу профільними фахівцями. Списки видів потребують глибокого опрацювання та узгодження із залученням науковців та профільних фахівців.
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI було встановлено новий порядок затвердження проектів і отримання дозволів на будівництво, який не передбачає участі громадськості на стадії розгляду та затвердження проектів. Відповідні зміни було внесено й до Закону України «Про
екологічну експертизу» від 09 лютого 1995 р. № 45/95-ВР, згідно з якими було також вилучено положення щодо необхідності проведення державної екологічної експертизи проектів будівництва.
Таким чином, система оцінки впливу на навколишнє середовище при прийнятті рішень про реалізацію проектів потребує вдосконалення, в т.ч. щодо ролі національних органів, консультацій з громадськістю, тощо. Відсутність належної оцінки впливу проектів на природоохоронні території суперечитиме вимогам Директиви (п. 3 ст. 6)

Опубліковано - Олексій Остапенко
Оставить комментарий