Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU)

Осмислення динаміки програм євроінтеграції України потребує узгодження зі стратегічними питаннями, закладеними при утворенні Європейського Союзу, і викладеними в Consolidated Reader-Friendly Edition of the Treaty on European Union (TEU) and the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU) as amended by the Treaty of Lisbon (2007). D-Reader_friendly_latest version

Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union OJ C 326, 26.10.2012, p. 47–390


Article 38

(ex Article 32 TEC)

1. The Union shall define and implement a common agriculture and fisheries policy.

The internal market shall extend to agriculture, fisheries and trade in agricultural products. «Agricultural products» means the products of the soil, of stockfarming and of fisheries and products of first-stage processing directly related to these products. References to the common agricultural policy or to agriculture, and the use of the term «agricultural», shall be understood as also referring to fisheries, having regard to the specific characteristics of this sector.

2. Save as otherwise provided in Articles 39 to 44, the rules laid down for the establishment and functioning of the internal market shall apply to agricultural products.

3. The products subject to the provisions of Articles 39 to 44 are listed in Annex I.

4. The operation and development of the internal market for agricultural products must be accompanied by the establishment of a common agricultural policy.

Article 39

(ex Article 33 TEC)

1. The objectives of the common agricultural policy shall be:

(a) to increase agricultural productivity by promoting technical progress and by ensuring the rational development of agricultural production and the optimum utilisation of the factors of production, in particular labour;

(b) thus to ensure a fair standard of living for the agricultural community, in particular by increasing the individual earnings of persons engaged in agriculture;

(c) to stabilise markets;

(d) to assure the availability of supplies;

(e) to ensure that supplies reach consumers at reasonable prices.

2. In working out the common agricultural policy and the special methods for its application, account shall be taken of:

(a) the particular nature of agricultural activity, which results from the social structure of agriculture and from structural and natural disparities between the various agricultural regions;

(b) the need to effect the appropriate adjustments by degrees;

(c) the fact that in the Member States agriculture constitutes a sector closely linked with the economy as a whole.

Article 40

(ex Article 34 TEC)

1. In order to attain the objectives set out in Article 39, a common organisation of agricultural markets shall be established.

This organisation shall take one of the following forms, depending on the product concerned:

(a) common rules on competition;

(b) compulsory coordination of the various national market organisations;

(c) a European market organisation.

2. The common organisation established in accordance with paragraph 1 may include all measures required to attain the objectives set out in Article 39, in particular regulation of prices, aids for the production and marketing of the various products, storage and carryover arrangements and common machinery for stabilising imports or exports.

The common organisation shall be limited to pursuit of the objectives set out in Article 39 and shall exclude any discrimination between producers or consumers within the Union.

Any common price policy shall be based on common criteria and uniform methods of calculation.

3. In order to enable the common organisation referred to in paragraph 1 to attain its objectives, one or more agricultural guidance and guarantee funds may be set up.

Article 41

(ex Article 35 TEC)

To enable the objectives set out in Article 39 to be attained, provision may be made within the framework of the common agricultural policy for measures such as:

(a) an effective coordination of efforts in the spheres of vocational training, of research and of the dissemination of agricultural knowledge; this may include joint financing of projects or institutions;

(b) joint measures to promote consumption of certain products.

Article 42

(ex Article 36 TEC)

The provisions of the Chapter relating to rules on competition shall apply to production of and trade in agricultural products only to the extent determined by the European Parliament and the Council within the framework of Article 43(2) and in accordance with the procedure laid down therein, account being taken of the objectives set out in Article 39.

The Council, on a proposal from the Commission, may authorise the granting of aid:

(a) for the protection of enterprises handicapped by structural or natural conditions;

(b) within the framework of economic development programmes.

Article 43

(ex Article 37 TEC)

1. The Commission shall submit proposals for working out and implementing the common agricultural policy, including the replacement of the national organisations by one of the forms of common organisation provided for in Article 40(1), and for implementing the measures specified in this Title.

These proposals shall take account of the interdependence of the agricultural matters mentioned in this Title.

2. The European Parliament and the Council, acting in accordance with the ordinary legislative procedure and after consulting the Economic and Social Committee, shall establish the common organisation of agricultural markets provided for in Article 40(1) and the other provisions necessary for the pursuit of the objectives of the common agricultural policy and the common fisheries policy.

3. The Council, on a proposal from the Commission, shall adopt measures on fixing prices, levies, aid and quantitative limitations and on the fixing and allocation of fishing opportunities.

4. In accordance with paragraph 2, the national market organisations may be replaced by the common organisation provided for in Article 40(1) if:

(a) the common organisation offers Member States which are opposed to this measure and which have an organisation of their own for the production in question equivalent safeguards for the employment and standard of living of the producers concerned, account being taken of the adjustments that will be possible and the specialisation that will be needed with the passage of time;

(b) such an organisation ensures conditions for trade within the Union similar to those existing in a national market.

5. If a common organisation for certain raw materials is established before a common organisation exists for the corresponding processed products, such raw materials as are used for processed products intended for export to third countries may be imported from outside the Union.

Article 44

(ex Article 38 TEC)

Where in a Member State a product is subject to a national market organisation or to internal rules having equivalent effect which affect the competitive position of similar production in another Member State, a countervailing charge shall be applied by Member States to imports of this product coming from the Member State where such organisation or rules exist, unless that State applies a countervailing charge on export.

The Commission shall fix the amount of these charges at the level required to redress the balance; it may also authorise other measures, the conditions and details of which it shall determine.





Article 45

(ex Article 39 TEC)

1. Freedom of movement for workers shall be secured within the Union.

2. Such freedom of movement shall entail the abolition of any discrimination based on nationality between workers of the Member States as regards employment, remuneration and other conditions of work and employment.

3. It shall entail the right, subject to limitations justified on grounds of public policy, public security or public health:

(a) to accept offers of employment actually made;

(b) to move freely within the territory of Member States for this purpose;

(c) to stay in a Member State for the purpose of employment in accordance with the provisions governing the employment of nationals of that State laid down by law, regulation or administrative action;

(d) to remain in the territory of a Member State after having been employed in that State, subject to conditions which shall be embodied in regulations to be drawn up by the Commission.

4. The provisions of this Article shall not apply to employment in the public service.

Article 46

(ex Article 40 TEC)

The European Parliament and the Council shall, acting in accordance with the ordinary legislative procedure and after consulting the Economic and Social Committee, issue directives or make regulations setting out the measures required to bring about freedom of movement for workers, as defined in Article 45, in particular:

(a) by ensuring close cooperation between national employment services;

(b) by abolishing those administrative procedures and practices and those qualifying periods in respect of eligibility for available employment, whether resulting from national legislation or from agreements previously concluded between Member States, the maintenance of which would form an obstacle to liberalisation of the movement of workers;

(c) by abolishing all such qualifying periods and other restrictions provided for either under national legislation or under agreements previously concluded between Member States as imposed on workers of other Member States conditions regarding the free choice of employment other than those imposed on workers of the State concerned;

(d) by setting up appropriate machinery to bring offers of employment into touch with applications for employment and to facilitate the achievement of a balance between supply and demand in the employment market in such a way as to avoid serious threats to the standard of living and level of employment in the various regions and industries.

Article 47

(ex Article 41 TEC)

Member States shall, within the framework of a joint programme, encourage the exchange of young workers.

Article 48

(ex Article 42 TEC)

The European Parliament and the Council shall, acting in accordance with the ordinary legislative procedure, adopt such measures in the field of social security as are necessary to provide freedom of movement for workers; to this end, they shall make arrangements to secure for employed and self-employed migrant workers and their dependants:

(a) aggregation, for the purpose of acquiring and retaining the right to benefit and of calculating the amount of benefit, of all periods taken into account under the laws of the several countries;

(b) payment of benefits to persons resident in the territories of Member States.

Where a member of the Council declares that a draft legislative act referred to in the first subparagraph would affect important aspects of its social security system, including its scope, cost or financial structure, or would affect the financial balance of that system, it may request that the matter be referred to the European Council. In that case, the ordinary legislative procedure shall be suspended. After discussion, the European Council shall, within four months of this suspension, either:

(a) refer the draft back to the Council, which shall terminate the suspension of the ordinary legislative procedure; or

(b) take no action or request the Commission to submit a new proposal; in that case, the act originally proposed shall be deemed not to have been adopted.



  • Link to document 2

Specific recommendations on the indirect actions of Euratom FP7 and the Commission’s response[1]

Recommendations concerning rationale: Synergies should be identified between fission and fusion research, and continuity should be ensured between short-term objectives and long-term nuclear research goals. The Commission should focus research on the most promising advanced nuclear technologies.

The Commission agrees that synergies between fusion and fission research are increasing as fusion makes progress towards its ultimate aim of electricity generation. Important synergies exist in the fields of safety, materials, heat removal, and remote handling and modelling software, and further progress in these fields is needed on ITER and future demonstrators of fusion and fission technologies.

The Commission emphasises that bi-annual Euratom Work Programmes focus on implementing objectives set by the Council in the Euratom Research and Training Programme 2014-18, i.e. to improve nuclear safety, security and radiation protection, and to potentially contribute to the long-term decarbonisation of the energy system.

The Commission underlines that, in line with Council Regulation 1314/2013 establishing the Euratom Research and Training Programme 2014-2018, fission research must support the safe operation of existing and future reactor systems and fuel cycle facilities. This will help ensure that Member States maintain the highest standards of safety, security, waste management and non-proliferation. It will also help the EU maintain technological leadership in the nuclear domain, including through ITER, in order to ensure EU energy and technology independence.

In line with the recommendations concerning rationale, the Commission has already, in the Euratom Work Programme 2016-17, launched cross-cutting research topics in the fields of materials and tritium management.

Furthermore, the Commission will:

— Propose to expand this cross-cutting approach in subsequent Work Programmes, and encourage fission and fusion scientific communities to coordinate their research objectives and to produce research roadmaps for areas of common interest;

— Continue to encourage Member States and fission technology platforms to further develop their roadmaps and initiatives on European joint programmes, which will serve as important input into the definition of future Euratom priorities and thereby ensure progression between short-term objectives and long-term nuclear research goals;

— Continue supporting research on future generations of nuclear technologies in order to maintain nuclear safety expertise and related technological leadership.


Recommendations on implementation: JET operation is considered one of the main Euratom contributions to ITER. Euratom should continue support for fission Technology Platforms, develop collaborations between nuclear and non-nuclear research and ensure regular updating of research roadmaps. Balance should be achieved between newcomers and established research stakeholders, and project application bureaucracy needs to be reduced.

The Commission recognises that the JET facility is making a significant contribution to the success of ITER and therefore to attaining the ultimate goal of fusion electricity. Financing the operation and exploitation of JET is a major part of the Euratom Research and Training Programme 2014-2018. The possible financing of JET for the years 2019-2020 needs to be considered in the context of the Council Decision on the future Euratom research programme for these two years.

The Commission acknowledges that fission technology platforms play an indispensable role in attaining long-term research objectives and the development of European joint programming initiatives.

The Commission remains committed to maintaining scientific excellence as a key factor for granting support from the Euratom Programme. However, the Commission also observes disparities in the level of participation of Member States in the project proposals in the fission programme.

Joint research programmes should also support the transfer and dissemination of expertise. Such efforts reinforce EU excellence in fission-relevant applications, particularly in nuclear safety and radioactive waste management, while seeking new insights, for example from social science and humanities. Furthermore, research needs of new Member States are also addressed through specific research such as, for example, the safety of fuel diversification for VVER reactors.

Simplification measures introduced during Euratom FP7 have reduced the administrative burden for applicants and facilitated access to information in comparison with FP6.

In line with the recommendations concerning implementation, the Commission has already proposed, in 2014, ways to reduce the disparity in participation in the fission programme through the introduction of measures promoting the spreading of excellence and widening participation, based on the exchange of scientific staff, the sharing of equipment and support for the national contact points.Furthermore, the Commission will

— Consider the scientific contribution of JET to the success of ITER when preparing the proposal for the Euratom Programme 2019-20. The interim evaluation of the Euratom Research and Training Programme 2014-2018, carried out with the help of a panel of independent experts in 2016, will provide important input in this respect.

— Continue to cooperate closely with fission technology platforms, though financial support will be provided only on the basis of competitive calls and for specific activities such as the development of roadmaps and supporting collaboration between platforms to address cross-sectoral challenges;

— Further improve time-to-grant and procedures for the benefit of researchers.


Recommendations on achievements: TheEuratom fusion programme should implement the fusion roadmap and have an increased focus on materials research in cooperation with non-nuclear disciplines. Skills retention and development need to be ensured in Euratom research. Euratom fission research should put more emphasis on advanced fuel cycles and partitioning & transmutation in order to reduce the burden on geological disposal facilities. Euratom research in radiation protection should be linked to Horizon 2020 medical research and address benefits and risks of emerging nuclear technologies in medicine. A review of fission infrastructures should be considered in view of current and future priorities.

The fusion roadmap is one of the key elements of the European strategy to develop fusion as a credible option for commercial carbon-free electricity production by around the middle of the century. In 2014, the Commission signed a 5-year Grant Agreement with the ‘European Consortium for the Development of Fusion Energy’ (EUROfusion), which is now implementing a joint programme in line with this roadmap. Materials research is fully addressed in the fusion roadmap and forms an integral part of the joint programme.

The Euratom programme also recognises the importance of education and training. In order to be prepared for the exploitation of ITER, and the design and construction of DEMO, the fusion roadmap and joint programme already prioritise the training of a new generation of fusion scientists and engineers. Similarly, in the fission programme, education and training have traditionally been the focus of dedicated actions through calls for proposals as well as being a key ingredient of larger collaborative projects.

Regarding research on advanced fuel cycles and partitioning and transmutation, reducing the life of radioactive waste through these processes improves nuclear safety and thus contributes to the overall objective of Euratom Programme.

Previous actions in the Euratom fission programme have addressed the rapid development and deployment of medical technologies using ionising radiation and the specific challenges these pose as regards radiation protection of patients and medical staff.

Fission research infrastructures such as research reactors and hot labs play a key role in ensuring safe operation of nuclear systems, in the continuous supply of medical radioisotopes, and in maintaining scientific excellence and nuclear competences in Europe. Under the Euratom Programme 2014-18, the Commission launched several actions addressing the most pressing issues concerning fission research infrastructures, such as security of supply of fuel for research reactors and of medical radioisotopes like Molybdenum-99, and the availability of an adequate neutron irradiation capability for materials testing and other applications.

In line with the recommendations on achievements, the Commission has introduced, in the 2015 call for proposals, actions addressing the safety of new approaches to the fuel cycle and radioactive waste management and their European added value.Furthermore, the Commission will

— Monitor implementation of the roadmap for fusion research;

— Work with the EUROfusion consortium to ensure that an appropriate long-term strategy is implemented for the development of human resources for fusion research and for the success of ITER;

— Expand research into innovative radiation protection methods thereby promoting improved protection of patients and staff in everyday medical practices;

— Work with research stakeholders and Member States to exploit synergies between Euratom research in radiation protection and other EU medical research programmes, aiming at the development of joint research actions on radiation protection aspects of medical practices as well as innovative nuclear medicines including as yet unexploited radioisotopes.




[1]For a full list of 32 recommendations please refer to the Euratom High Level Panel report.



 On the Response to the Report of the High Level Expert Group on the Ex Post Evaluation of the Seventh Framework Programme

Проект Національного стандарту оцінки ведення лісового господарства

Національний стандарт оцінки ведення лісового господарства


Версія 1-0

 Для громадського обговорення

(з доповненнями голови ВАТТ, Dr.Valentyn Tykhonenko (Ph.D.))

FM_Standard_UKRAINE_Draft_1_20160119_ред ТВВ

огляд попередных кроків з розроблення стандарту:



From Wikipedia, the free encyclopedia
Earthjustice Logo
Founded 1971
Focus Environmentalism, Public Health
Approx. 150[1]
Slogan «Because the earth needs a good lawyer»

Earthjustice is a non-profit public interest law organization based in the United States dedicated to environmental issues. It is headquartered in San Francisco, has nine regional offices across the United States, an international department, a communications team, and a policy team in Washington, DC.[citation needed]

Earthjustice was named one of America’s 100 best charities byWorth magazine[2] and receives the highest 4 star rating fromCharity Navigator.[3]

The organization is recognized for its tagline «Because the earth needs a good lawyer», which was chosen in a 2009 online contest as one of the best nonprofit taglines out of 1,702 entries.[4]

In 2010, Earthjustice launched an innovative fundraising campaign using the popular location-based social networking app, foursquare. The ad campaign, which ran in billboards in San Francisco’s BART system, gained national recognition as one of the first successful nonprofit uses of foursquare, and was featured in media outlets such as theNew York Times, Mashable, and MacLife magazine, as well as books such as Carmine Gallo’s The Power of Foursquare.[5][6][7][8]


The organization was founded in 1971 as the Sierra Club Legal Defense Fund, though it was fully independent from the Sierra Club. It changed its name to Earthjustice in 1997 to better reflect its role as a legal advocate representing hundreds of regional, national and international organizations. As of January 2009, the group had provided free legal representation to more than 700 clients ranging from the Sierra Club, World Wildlife Fund, and the American Lung Association to smaller state and community groups, such as the Maine Lobstermen’s Association and the Friends of the Everglades.[9]

Earthjustice is a nonprofit and does not charge any of its clients for its services. Funding for the organization comes from individual donations and foundations. It does not receive any funding from corporations or governments.


Earthjustice’s work is divided into three major program areas:[10]

Health and Toxics focuses on cases that fight for healthy communities.

Climate and Energy focuses on cases that advance clean energy and promote a stable climate.

The Wild focuses on cases that preserve our wildlife and wild lands.

Earthjustice also partners with organizations from other regions, including Latin America, Russia, Japan, and China to promote the development of environmental law in their respective countries. Every year, Earthjustice submits a country-by-country report on Human Rights and the Environment to the United Nations.[11]

Impact on U.S. environmental law[edit]

Earthjustice has been a critical player in a number of important, precedent-setting cases regarding environmental protection in the United States.

In the 1972 Supreme Court case, Sierra Club v. Morton, Earthjustice (then known as the Sierra Club Legal Defense Fund) helped establish the right of citizens to sue for environmental damages. The case ultimately forced the Walt Disney Corporation to drop its plans to develop an enormous ski resort in the Mineral King valley in California’s Sierra Nevada Range. The valley was preserved and has since been incorporated into the Sequoia National Park.[12]

In the 2006 Supreme Court case, Massachusetts v. Environmental Protection Agency, Earthjustice attorneys helped a coalition of state governments and conservation groups force the U.S. Environmental Protection Agency (EPA) to fight global warming by limiting greenhouse gas emissions. It was the first Supreme Court case to ever address the issue ofclimate change.[13]

In 1998, Earthjustice helped local community groups convince the U.S. Nuclear Regulatory Commission to withdraw an approval to construct a uranium enrichment plant between two low-income, predominantly African-American communities near Homer, Louisiana. It was the first time a government agency had formally embraced the principle of environmental justice in its decision-making.[14]

Legislative positions[edit]

See also[edit]


  • Tom Turner, with photographs by Carr Clifton, Wild by Law: The Sierra Club Legal Defense Fund and the Places It Has Saved (San Francisco: Sierra Club Legal Defense Fund and Sierra Club Books, 1990) ISBN 0-87156-627-3
  • Tom Turner, Justice on Earth: Earthjustice and the People It Has Served (White River Junction, VT: Chelsea Green Publishing Co., 2002) ISBN 1-931498-31-8


External links[edit]

Горизонтальне врегулювання агросектору

Агроекологічний журнал. — 2010. — №3.– С.80-82.  

УДК 338.2:631.151

Інноваційне забезпечення маркетингових процесів

в аграрному секторі за умов Євроінтеграції

А.В.Розгон1, В.В.Касянчук2, М.В.Козловська3

1 Департамент розвитку аграрного ринку Мінагрополітики

2 Сумський національний аграрний університет

3  Інститут агроекології НААН України

Узагальнено результати багаторічних досліджень з побудови вітчизняної методології гармонізації Європейської регуляторної бази агроекологічної сфери в умовах СОТ, в напрямку подолання торговельних бар’єрів і формування інноваційних підходів на всіх стадіях аграрного виробництва, ефективного контролю агроекологічної безпеки, своєчасного  проходження міжнародної сертифікації, що сприятиме виходу рівноправними гравцями на світові ринки агропродовольчої продукції.

Однією з провідних ознак світового інноваційного розвитку аграрного сектору є високий рівень впливу на маркетингові процеси – як через науково-технологічні досягнення в підвищенні ефективності виробництва, так і через регуляторну сферу. Україна взяла на себе зобов’язання щодо запровадження системи регулювання ринків та захисту прав споживачів відповідно до  сучасних  вимог СОТ та ЄС до завершення 2010 року, зокрема першочергових заходів щодо реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю на всіх етапах виробництва харчових продуктів та їх обігу [1]. Метою представленої статті є започаткування нової наукової тематики «Нормативно-правова база агроекології в умовах СОТ та Євроінтеграції», що сприятиме практичному розвиненню сучасної методології  усунення технічних та нетехнічних бар’єрів в торгівлі, підвищенню екологічності та інвестиційної привабливості аграрного сектору України [2-3].


Для визначення проблематики та пріоритетів Європейської законодавчої сфери агроекологічної спрямованості, була сформована (за авторською методикою) база даних з 4270 регуляторних актів ЄС та їх бібліографічних карток, проаналізовано типи регуляторних процесів [3].


Дослідженнями визначено, що з початку 50-х років на європейському рівні  була започаткована пріоритетність регуляторної бази аграрного сектору й узгодженого з нею екологічного спектру. Обсяги зазначеної бази в поточний період сягають близько 50% усієї суспільної проблематики, визначеної правовою системою ЄС. За таких умов, нарощування конкурентоспроможності національного аграрного виробництва першочергово пов’язане зі здатністю національної агроекологічної науки та адмінапарату до сучасної інституційної розбудови, що рекомендоване для усіх «третіх країн» [4].

Тому до основних напрямів  розв’язання  проблем  формування  ринків продукції сільського господарства і продовольства, згідно Закону України № 2982-IV від 18.10.2005 «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», віднесено    удосконалення правових   та  організаційно-економічних  засад  діяльності  учасників  цих   ринків,  за умови інтеграції   України   до  Європейського  Союзу  та  до  світового економічного простору. На реалізацію цього напряму, науковцями установ НААН й Мінагрополітики України за держзамовленням було розроблено близько 200 проектів технічних регламентів й проведене  обговорення проблематики з їх запровадження на засіданнях робочих груп та підгруп, за наказом Міністерства аграрної політики № 811 від 16 листопада 2007 року.

Стратегічне й оперативне науково-методичне забезпечення такої системи повинне здійснюватись шляхом невідкладного створення й міжнародної акредитації Національного Повноважного (Компетентного) Органу з безпечності кормової та харчової продукції на протязі 2010-2011 років. Заснування  такого Органу передбачається для усіх країн, що пов’язані з Європейськими ринками аграрно-харчової продукції. В країнах ЄС  такий орган ефективно  функціонує згідно з Регламентом Європейського парламенту і Ради 178/2002/ЕС від 28 січня 2002 р. про встановлення загальних принципів та вимог законодавства щодо харчових продуктів, та встановлення процедур у галузі безпеки харчових продуктів. Запровадження аналогічної інституційної системи рекомендоване  в рамках першочергових заходів для  країн, що прагнуть членства в ЄС чи стабільного виходу на європейські ринки кормової та харчової продукції.

Заснування Органу з кормової та харчової безпечності передбачене на виборній основі, за наступним складом Наукових Комісій по напрямках врегулювання ринків:

(а) харчових добавок, ароматизаторів, технологічних добавок і матеріалів, що вступають в контакт з харчовими продуктами (Panel on food additives, flavourings, processing aids and materials in contact with food);

(b) біологічних факторів небезпеки (Panel on biological hazards);

(с) добавок та продуктів або речовин, що використовують у годівлі тварин (Panel on additives and products or substances used in animal feed);

(d) забруднюючих речовин в харчовому ланцюзі (Panel on contaminants in the food chain);

(е) засобів захисту рослин та їхніх залишків (Panel on plant protection products and their residues);

(f) дієтичних продуктів, дієтичного харчування та алергенів (Panel on dietetic products, nutrition and allergies);

(g) генетично модифікованих організмів (Panel on genetically modified organisms);

(h) здоров’я та благополуччя тварин (Panel on animal health and welfare);

(і) здоров’я рослин (Panel on plant health).

Лише за такого підходу можуть бути запроваджені новітні системи Європейського інституційного забезпечення аграрного ринку з оцінювання та організації усього комплексу управління ризиками в харчовому ланцюзі.  Підготовка наукових кадрів для цього Органу й відповідних інспекційних структур щодо оцінювання виробництва  та обігу харчових продуктів та кормів, також потребує розроблення цілісного комплексу консалтингових програм та їх інтенсивного запровадження в національному й регіональному аспектах.  Враховуючи, що Європейська регуляторна база змінюється в декілька разів швидше, ніж національна, слід передбачити національний механізм відстеження змін в Європейських актах з технічного регулювання агроекологічного спектру, аналізу їх значущості, оприлюднення та наукового обговорення цього аналізу й своєчасного визначення потреб у здійсненні адекватних змін у національній нормативно-правовій системі. Термінологічно-процедурний апарат має узагальнюватись у вигляді сучасних веб-ресурсів тематичної спрямованості, відкритих для фахового обговорення.

Специфічним для України є також відсутність методик після ринкового контролю новітньої біотехнологічної продукції, що вимагає невідкладного виправлення з боку агроекологічної науки. Певні сукупності методик контролю належної виробничої практики й одержаної продукції, а також міжнародні процедури одержання прав на торгівлю виробленою продукцією суттєво впливають на економічний стан як окремих виробників, так і цілих галузевих систем окремих країн. Запропоновані підходи дозволяють своєчасно сформувати інформаційно-методичні аспекти ринкового контролю за Європейськими вимогами в умовах СОТ, на основі принципів оперативної та стратегічної державної політики для різних стадій маркетингового контролю.


Сформовані пропозиції до національної методології з гармонізації правової бази ЄС, як підґрунтя з формування інноваційної регуляторної політики в аграрному секторі України в умовах СОТ. Передумовою інституційної реформи слід визнати створення Національного Повноважного (Компетентного) Органу з безпечності кормової та харчової продукції,  як  координаційної структури європейського рівня з пошуку  інноваційних підходів до нарощування конкурентоспроможності й біологічного життєзабезпечення людини, в умовах глобальних агроекологічних перетворень.


1. Розпорядження КМ України від 19 травня 2010 р. N 1077-р «Про затвердження плану першочергових заходів щодо реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю» / Інтернет-ресурс:

2. Статистична оцінка безпечності харчових продуктів як інтегрований підхід до забезпечення здорового харчування населення / Касянчук В.В., Бергілевич О.М., Козловська М.В. та ін.  //  Наук. вісник Львівського  національного університету вет. медицини та біотехнології ім.  С.З. Гжицького. Технічні науки. Серія «Харчові технології». – Львів, 2010. –  Ч.4. – С. 195-200.

  1. Концепція наукового обґрунтування напрямків гармонізації нормативної бази в аграрному секторі України до системи взаємозв’язків з Європейськими регламентами та вимогами світових організацій (FAO, ICAR, Interbull, RASFF, HACCP, ISO) / На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. №151–р. / Козир В.С., … Козловська М.В., Гуменний В.Д. та ін. – Дніпропетровськ: ІТЦР УААН, 2006. – 166 с.
  2. Regulation (EC) No 178/2002 of the European Parliament and of the Council of 28 January 2002 laying down the general principles and requirements of food law, establishing the European Food Safety Authority and laying down procedures in matters of food safety (Регламент (ЄС) N 178/2002 Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 року, що визначає загальні принципи та вимоги до законів про продукти харчування, засновує Європейський Орган Безпеки Харчових Продуктів та встановлює процедури з питань безпеки харчових продуктів ) (OJ L 31, 1.2.2002, p. 1–24) / Інтернет-ресурс:

Резюме. Розгон А.В., Касянчук В.В., Козловська М.В. Інноваційне забезпечення маркетингових процесів в аграрному секторі за умов Євроінтеграції.

Узагальнено результати багаторічних досліджень з гармонізації нормативів СОТ та  ЄС в напрямку подолання торговельних бар’єрів і формування інноваційних підходів на всіх стадіях аграрного виробництва, ринкового та екологічного контролю. Запропоновані сучасні шляхи розвитку вітчизняної методології ефективного контролю агроекологічної безпеки, харчової безпечності, інноваційних систем підтримки національного виробника та розширення ринку праці, підвищення рівня захисту споживачів, своєчасного  проходження міжнародної сертифікації, що сприятимуть отриманню європейських торгових номерів та кодів, виходу рівноправними гравцями на світові ринки агропродовольчої продукції.

Резюме. Розгон А.В., Департамент развития аграрного рынка Минагрополитики; Касянчук В.В., Сумской национальный аграрный университет; Козловская М.В., Институт агроэкологии НААН Украины. Инновационное обеспечение маркетинговых процессов в аграрном секторе в условиях Евроинтеграции.

Обобщены результаты многолетних исследований по гармонизации нормативов ВТО и ЕС, в направлении преодоления торговых барьеров и формирования инновационных подходов на всех стадиях аграрного производства, рыночного и экологического контроля. Предложены современные пути развития отечественной методологии эффективного контроля агроэкологической и пищевой безопасности, инновационных систем поддержки национального производителя и расширения рынка труда, повышения уровня защиты потребителей, своевременного прохождения международной сертификации, способствующие получению европейских торговых номеров и кодов, выхода равноправными игроками на мировые рынки агропродовольственной продукции.

Summary. Rozgon A., Department of Agrarian Policy of the agrarian market; Kasyanchuk V., Sumy National Agrarian University; Kozlovskaja M., Institute of Agroecology NAAS of Ukraine. Innovative software marketing processes in the agricultural sector in terms of European integration.

Results of long-term studies on the harmonization of the EU-legislation, for the standards of WTO and EU, in the direction of overcoming trade barriers and the formation of innovative approaches in all stages of agricultural production, marketing and environmental control. We propose the development of modern national methodology for effective monitoring of agro-security, food safety, innovation systems, domestic support and expansion of the labor market, increasing the level of consumer protection, timely passage of international certification, which would produce European trading numbers and cods, and outlet equal players in the world markets of agri -food products.

Робоча група з питань міжнародного медіа-супроводу екологічних проектів

Робоча група з питань міжнародного медіа-супроводу екологічних проектів*Working Group on International media support for environmental projects

Тарас Жаровський*Zharskyy Taras A.,

Mohamed Metwali, International media support and promote for environmental projects

План законодавчого забезпечення реформ в Україні

Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні
Верховна Рада України; Постанова, План від 04.06.2015509-VIII

Верховної Ради України

Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 31, ст.297)

Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити План законодавчого забезпечення реформ в Україні (додається).

2. Рекомендувати суб’єктам права законодавчої ініціативи здійснювати розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України визначених Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні законопроектів з урахуванням встановлених у ньому строків.

3. Комітетам Верховної Ради України відповідно до предметів їх відання забезпечити своєчасність опрацювання і надання народним депутатам України передбачених пунктом 2 цієї Постанови законопроектів, супровідних документів, аналітичних і довідкових матеріалів до них, а також повноту та ґрунтовність висновків щодо цих законопроектів.

4. Контроль за виконанням Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні покласти на Голову Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради України


м. Київ
4 червня 2015 року
№ 509-VIII

Постановою Верховної Ради України
від 4 червня 2015 року № 509-VIII


Проект Постанови про План законодавчого забезпечення реформ в Україні

Номер, дата реєстрації: 2986 від 02.06.2015 Номер, дата акту 509-VIII від 04.06.2015 Сесія реєстрації: 2 сесія VIII скликання

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:
Головний комітет: Комітет з питань правової політики та правосуддя
Інші комітети: Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України, Комітет з питань бюджету, Комітет з питань запобігання і протидії корупції
Текст законопроекту та супровідні документи:

ГО «Захист простих людей»

Громада бере під контроль КМДА м.Киева

Громадський експерт КГГ Дмитро Павліченко, керівник Робочої групи екологічного захисту прав громадян при проектуванні та будівництві в національному та транскордонному контексті, в складі Комітету  з питань адміністративно-правового забезпечення та протидії корупції Громадської ради при  Міністерстві  екології та  природних ресурсів України, голова ГО «Захист простих людей», прийняв участь  08.12.2014 р.  в засіданні   сесії комісії КМДА з питань містбудування , архитектури та землекористування. Спочатку Громадських представників не пропускали, але після наполегливих переконань були допущені і прийняли участь в   обговоренні  спірних питань до забудовників.

Сьогодні 08.12.2014 р. в КМДА відбулась сесія комісії з питань містбудування, архитектури та землекористування .

Спочатку НАС гомадских діячив та Громадських організацій не пустили… але після наполеглевих переконань ми зайшли до залу засідань та прийняли участь у спірних питань до забудовників.

Стати університетом європейського типу

Анатолій КОБЕЦЬ: «Наша мета — стати університетом європейського типу» 

8735      Ректор Дніпропетровського
державного аграрного університету
Анатолій КОБЕЦЬ

Нещодавно Дніпропетровський державний аграрний університет (колишній Дніпропетровський сільськогосподарський інститут — ДСГІ) відзначив 90-річчя. Сьогодні вишу є чим пишатися. Він відомий і в Україні, і за кордоном своїми науковими школами і оригінальними дослідженнями. Серед випускників університету багато знаних науковців, громадських діячів, Героїв України, керівників потужних агропідприємств. Ректор ДДАУ Анатолій Кобець, з яким розмовляємо, теж навчався у ньому.

—  Анатолію Степановичу, за радянських часів ДСГІ був одним із провідних у Союзі. І нині ВНЗ залишається передовим у підготовці кадрів для аграрної галузі. 

— За часів СРСР наш виш неодноразово визнавали переможцем всесоюзного та республіканських конкурсів, кілька разів ми виборювали перехідний червоний прапор — на ті часи серйозна нагорода. Інститут нагороджено орденом Трудового червоного прапора, він входив у п’ятірку кращих сільськогосподарських ВНЗ Союзу.  А в останні п’ять років стабільно входимо у десятку кращих вишів України.

—  Маєте якісь родзинки, що роблять університет відмінним від інших?

— Звісно, маємо.  Виш розташований у Придніпров’ї —  техногенно навантаженій зоні. Щороку десятки тисяч гектарів землі, на якій видобували корисні копалини відкритим способом, потребують рекультивації, зокрема сільськогосподарської. В університеті є унікальна школа рекультивації земель, заснована понад 50 років тому. Біля міста Орджонікідзе маємо і власний унікальний полігон — єдиний у світі стаціонар, де відстежуємо різні методи рекультивації, природні процеси, вплив різних технологій вирощування сільськогосподарських культур на відновлення родючості земель, напрацьовуємо практичні рекомендації підприємствам для вирощування культур в умовах рекультивованих земель.

Також у нас діє наукова школа з контролю якості сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Створили відповідний центр (НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК)  з комплексом лабораторій, де можна перевірити продукцію на залишки антибіотиків, нітратів, пестицидів, ГМО тощо. Виходимо на міжнародний рівень і збираємося отримати міжнародний сертифікат. Центр має замовлення з усієї України. Це і товаровиробники, і мережі супермаркетів, що реалізують їхню продукцію, і жителі Дніпропетровщини, які хочуть знати, чим харчуються.

—  І багато гидоти у продуктах виявляєте?

— По-різному — залежно від совісті виробників. Сучасні технології вирощування птиці й худоби передбачають використання різних кормових добавок (преміксів), які сприяють інтенсивному росту і накопиченню маси. Крім того, під час лікування тварин використовують різні антибіотики. Якщо перед забоєм витримувати певний період і не використовувати під час годівлі шкідливі речовини, то їх залишки виводяться з організмів тварин і птиці, й таке м’ясо підходить навіть дітям.

—  А як щодо ГМО?

— ГМО  крокує по планеті! Згідно із нашими дослідженнями, ГМО нерідко трапляються  у продуктах. Найчастіша причина їх наявності — соя, яка майже вся генно модифікована. ГМО є і в деяких кормах.

Тепер нема єдиного наукового погляду на вплив ГМО на здоров’я людини, але споживач має знати про його вміст у продуктах харчування. І ці дані не повинні бути формальними, адже доходить до абсурду: навіть на воді чи інших продуктах, де ГМО теоретично не може бути, ставлять напис «без ГМО». Тут звичайно, слово за відповідними законами і контролем за їх дотриманням.

 — В університеті проводяться наукові дослідження щодо впливу ГМО?

— Такі дослідження дуже складні й потребують великих коштів. Але питання того варте, адже йдеться про здоров’я нації. Ми можемо проводити певну частину таких досліджень у комплексі з іншими науковими і навчальними закладами, що дасть змогу зменшити затрати для отримання відповіді на це запитання.

—  Знаю, що ще одна родзинка університету — органічне землеробство.

— Так, досліджуємо технології вирощування сільськогосподарських культур без застосування хімічних засобів. Вважаю, що українці повинні мати можливість споживати екологічно чисті продукти харчування.

На агрономічному факультеті відкрито центр органічного землеробства. Польова лабораторія для досліджень розташована на базі агрокорпорації «Степова» у Синельниківському районі.  Rektor 6133 ДДАУ

Дніпропетровський державний аграрний університет відзначив
90-річчя святковим концертом. На сцені народний ансамбль пісні і танцю «Жайвір»,

який діє у виші. Фото автора

—  Плануєте відкривати нові спеціальності?

— Коли я прийшов навчатися в цей ВНЗ, тут було всього чотири спеціальності, а сьогодні маємо 25 спеціалізацій за 12 напрямами. За останні роки ми відкрили такі спеціальності, як «екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», «садово-паркове і лісове господарство», «фінанси», «маркетинг», «технологія зберігання і переробки зерна». Уже цього року плануємо набір з нової спеціальності «водні біоресурси та аквакультура». Це дуже цікавий і потрібний для нашого регіону напрям.

Згодом сподіваємося на підготовку фахівців із землевпорядкування та земельного кадастру. Це також актуально. Постійно вивчаємо ринок і реагуємо на зміни в аграрному виробництві. Турбує, щоб питання не забюрократизували, бо процес ліцензування довгий, а фахівці виробництву потрібні вже зараз.

—  Справді, кваліфікованих кадрів у галузі нині гостро не вистачає.

— Наші випускники, які навчаються за рахунок бюджетних коштів, гарантовано мають перше робоче місце. З’являється багато нових господарств, які використовують новітні технології. Досвідчені кадри вже йдуть на пенсію, а молодих, які працюватимуть у сучасних умовах, не вистачає.

Дуже часто від керівників підприємств звучать зауваження на адресу вишів України щодо недостатньої якості підготовки фахівців, особливо практичної. Тому ми багато співпрацюємо з агрофірмами, де студенти з перших курсів проходять практику. Крім того, працюємо із старшокласниками сільських шкіл Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та інших областей. Два роки тому в рамках сільськогосподарського кластера, започаткованого облдержадміністрацією, ми відкрили 36 філіалів кафедр на агрофірмах. Разом з аграрним бізнесом складаємо «модель» майбутнього фахівця, і тепер студенти проходять практичне навчання у високотехнологічних господарствах на сучасних машинах. Такий підхід на сьогодні правильний, адже держава не може забезпечити кожен ВНЗ сучасною технікою.

—  Але ж не всі господарства спроможні платити нормальну зарплату. Чи йдуть випускники туди, де вони потрібні? Тим більше, що й село нині занепадає.

— Питання складне. На великих агрофірмах жорсткі умови відбору. А щоб випускники їхали працювати в село, потрібно розв’язувати там інші соціальні проблеми — споруджувати дитсадки, школи, дороги, лікарні тощо.

Міністр аграрної політики та продовольства України ініціював програму «Рідне село», спрямовану на збереження і розбудову села. Проблеми треба розв’язувати комплексно, і наш університет активно працює у цій програмі.

—  Дніпропетровськ пишається студенткою ДДАУ легкоатлеткою Ганною Ярощук, яка виборола на Всесвітній студентській Універсіаді в Китаї золоту медаль і  брала участь в Олімпійських іграх у Лондоні…

— У складі української збірної на Універсіаді був ще один наш студент — чемпіон України з важкої атлетики Олег Прошак, який виборов у Китаї срібну медаль. Цього року чемпіоном України з вільної боротьби став наш Нарек Будагян, а чемпіонами світу з кікбоксингу — Олександр Братчиков та Сергій Єфіменко.

В університеті створено всі умови для занять спортом, ця робота — одна зі складових концепції виховного процесу в ДДАУ.

—  Розкажіть про міжнародну співпрацю вишу.

— Болонський процес у нас діє не на папері. Плідно співпрацюємо з науково-дослідними центрами Європи, Азії, Америки, брали участь у багатьох міжнародних проектах з університетами Німеччини, Франції, Нідерландів, США, Бразилії, Китаю та інших країн.  Зокрема виграли і вже завершуємо міжнародний проект програми ТЕМPUS «Магістерський курс «Експертиза та контроль якості продуктів харчування» на основі стандартів ЄС». 20 студентів уже пройшли перший рік навчання за цією спеціалізацією, а шестеро найкращих протягом місяця стажувалися у Португалії й захистили дипломні роботи англійською мовою.

Щороку 60—70 наших студентів від’їжджають на практику або навчання за кордон. Сприяємо тому, щоб наша молодь знайомилася з найкращим, що є в Європі, ∂рунтовно вивчала мову. Студенти звідти приїжджають з іншими поглядами на аграрний бізнес. Потім вони можуть працювати і у вітчизняних, і в міжнародних корпораціях в Україні.

—  Які пропорції підготовки фахівців за держзамовленням і за контрактом у ДДАУ?

— Приблизно 50 на 50. За останні роки бюджетне навчання у нас не зменшувалося, а на інженерні й технологічні спеціальності навіть трішки збільшилося. А чому до нуля нам зменшили держзамовлення з економічних спеціальностей, не зрозуміло. Хтось «на горі» вирішив, що аграрні виші непрофільні для підготовки економістів для агропідприємств. Це неправильна думка.

—  З якими планами університет дивиться у майбутнє?

— Маємо високу мету — стати університетом європейського типу. Для цього реорганізуємо навчальний процес, змінюємо підхід до наукової, виховної роботи. Але формально для підтвердження статусу європейського вишу маємо пройти акредитацію у Гаазькому міжнародному центрі. Його вимоги нам прийнятні. Отже, всю роботу агроуніверситету підпорядковуємо цій меті.

«Урядовий кур’єр»


Анатолій КОБЕЦЬ. Народився у липні 1955 року в смт Межова Дніпропетровської області.  Закінчив факультет механізації сільського господарства ДСГІ (1978). Учений у галузі механізації сільського господарства та сталого розвитку складних динамічних систем. Кандидат технічних наук, професор, академік АН Вищої освіти України, заслужений працівник освіти України.

З 2007 р. — ректор ДДАУ. Автор понад 480 наукових робіт, керівник наукової школи ДДАУ «Землеробська механіка».  Має  понад 200 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.


ДДАУ веде відлік свого існування з 1922 року, коли на базі Київського політехнічного інституту було створено зоотехнічний інститут, який у 1934 році перевели у Дніпропетровськ і перейменували у сільськогосподарський.

1991 року в числі двох перших українських аграрних вишів колишнього СРСР навчальний заклад отримав статус державного аграрного університету.

Сьогодні це потужний багатопрофільний навчально-науково-виробничий комплекс «Дніпропетровський державний аграрний університет». До його складу, крім ДДАУ, який має IV рівень акредитації, входять  6 аграрних коледжів та десятки філій кафедр на передових високотехнологічних підприємствах.

Реформа технічного регулювання


До уваги суб’єктів господарювання!

Що потрібно знати про підтвердження якості та безпеки будівельних матеріалів і конструкцій

Реформа технічного регулювання, що проводиться в Україні, найважливішою метою ставить підвищення безпеки продукції. Тому останнім часом особливу актуальність набули питання оцінювання відповідності продукції та пов’язаних з нею процесів вимогам технічних регламентів.

Закон України «Про технічне регулювання» передбачає низку нових правових норм, зокрема мінімізує втручання держави в підприємницьку діяльність, пов’язану з виробництвом продукції та її обігом на ринку. Законом передбачається, що держава, ґрунтуючись на світовій практиці, залишає за собою право регулювати такі сфери, як захист життя та здоров’я громадян, майна фізичних і юридичних осіб, а також навколишнього середовища.

Основним інструментом вирішення цих питань є технічний регламент, що встановлює обов’язкові вимоги до об’єктів технічного регулювання, тобто до продукції або пов’язаних з нею процесів проектування виробництва, будівництва, монтажу, налагодження, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації.

У зв’язку з курсом України на інтеграцію до ЄС при гармонізації українського законодавства з міжнародним найбільш прийнятною є європейська модель, відповідно до якої регулювання відносин у сфері безпеки здійснюється на основі директив Нового та Глобального підходів і національних стандартів, гармонізованих з європейськими нормами.

Істотну роль у технічному регулюванні покликані зіграти національні стандарти. Закон «Про технічне регулювання» установив можливість їх застосування на добровільній основі для дотримання обов’язкових вимог технічних регламентів. Національні стандарти дозволять конкретизувати вимоги технічних регламентів не в кількісній, а в якісній формі.

У зв’язку із прийняттям останніми роками нових законів в галузі стандартизації та технічного регулювання в Україні проводиться регулювання системи національних нормативних документів із будівництва. На цей час розроблено понад 50 проектів регламентних технічних умов і будівельних норм, що стосуються залізобетонних конструкцій, металоконструкцій, цегли та каменів (керамічних, силікатних, безцементних), виробів з ніздрюватих бетонів, вікон і балконних дверей (полівінілхлоридних, алюмінієвих, дерев’яних, металевих, склопакетів), труб із полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену та інших виробів. У всіх розроблених регламентних технічних умовах є розділ «Оцінка відповідності».

Інформацію про перераховані вище проекти нормативних документів можна знайти на сайті Мінрегіонбуду(

У будівельній галузі України зареєстровано 24 стандарти. З них діють із липня 2009 р. 10 стандартів на металоконструкції – колони, ферми, сходи, майданчики, панелі, балки, цеглу та камені силікатні. Інші 14 набувають чинності із січня 2010 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1764 затверджений Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд. Він розроблений на основі вимог Директиви Євросоюзу 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. про наближення законів, підзаконних актів і адміністративних положень країн-членів щодо будівельних виробів. Цей регламент визначає основні вимоги до будівельних виробів, будівель і споруд із забезпечення безпеки життя та здоров’я громадян, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії, захисту навколишнього природного середовища, а також містить процедури оцінки відповідності виробів установленим вимогам і порядок їх застосування.

Основні вимоги до споруд визначаються з урахуванням технічних традицій, кліматичних та інших умов, які передбачаються регламентними технічними умовами й будівельними нормами.

Оцінка відповідності вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд здійснюється шляхом сертифікації призначеним у встановленому порядку органом оцінки відповідності за показниками стандарту на конкретний вид продукції.

Сертифікація продукції здійснюється із застосуванням наступних процедур оцінювання відповідності з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 » Про затвердження Технічного регламентумодулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності»:

1)     випробування виробником виробу певного типу;

2)     здійснення контролю над виробництвом на підприємстві;

3)     випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань;

4)     подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань;

5)     випробування під керівництвом органу оцінки виробу певного типу;

6)     випробування під керівництвом органу оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно програмі випробувань;

7)     проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю виробництва;

8)     перевірка органом оцінки системи якості виробництва;

9)     проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю виробництва;

10)   проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості виробництва;

11)   випробування під керівництвом органа оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або будівельному майданчику, відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінювання відповідності «1» — «4» реалізуються виробником, а «5» -«11» – органом оцінки відповідності.

Сертифікація продукції може здійснюватися також з використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) у комбінації з модулем D (забезпечення належної якості виробництва) або модулем F (перевірка продукції).

Для кожного окремого виробництва продукції орган оцінки на підставі аналізу факторів, наведених у технічному регламенті, конкретизує перелік процедур оцінки відповідності.

Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінювання відповідності документуються виробником. Якщо на підприємстві, що виробляє конкретний вид продукції, відсутній контроль виробництва, то надання позитивного висновку та видача сертифіката відповідності не можливі.

Наявність системи якості виробництва продукції не є обов’язковою вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю виробництва вимогам ДСТУ 1SO 9001 є достатнім для позитивної оцінки цієї системи.

Для випробувань однорідної продукції, яка виготовляється за однією технічною документацією в однакових технологічних умовах, при достатньому обґрунтуванні можливий відбір зразків – марок-типопредставників. Такий підхід використовується у випадку, якщо марка-типопредставник охоплює кілька марок продукції за умови, що різниця між ними не впливає на рівень безпеки та інші вимоги щодо використання продукції. Роботи з визначення зразків-типопредставниківздійснюються органом оцінки відповідності. Матеріали з обґрунтуванням використання марок-типопредставниківзберігаються протягом 10 років після закінчення робіт із сертифікації продукції.

Фірми, що мають ліцензії на право установлення та монтажу будівельних конструкцій, з метою забезпечення належного рівня якості можуть сертифікувати послугу з установлення та монтажу огороджуючих конструкцій, металоконструкцій та інших виробів.

Фахівці органу із сертифікації (оцінки відповідності) ДП «Харківстандартметрологія» готові надати кваліфіковану консультативно-методичну допомогу, поінформувати про нові вимоги, установлені українським законодавством (з урахуванням усіх змін і нововведень) щодо будівельної продукції, що виробляється й імпортується, у тому числі щодо:

— організації контролю виробництва продукції та підтвердження її відповідності;

— маркування продукції;

— реалізації на ринку тощо.


Для додаткової інформації слід звертатися до відділу випробувань і сертифікації ДП «Харківстандартметрологія» за тел. (057) 756-37-84.